Всесвітній день боротьби з дитячою працею встановлений Міжнародною організацією праці (МОП) та щорічно відзначається 12 червня.
Ідея ввести в календар нову дату виникла після конференції з боротьби з найгіршими формами дитячої праці та міжнародної конференції з питань дитячої праці, що пройшли в Амстердамі та Осло в 1997 році.
Було заявлено про необхідність ліквідації невиправданої і несправедливої дитячої праці, яка використовується в основному третіми особами, а також про доцільність прийняття низки законодавчих і політичних реформ, які були б спрямовані на викорінення експлуатації дітей як в якості домашньої прислуги, так і в якості неофіційної трудової сили на сумнівних підприємствах. Забезпечення гідних умов праці для молодих працівників, належного правового захисту і пильної уваги з боку офіційних регулюючих структур.
Україна була однією з перших країн, які ратифікували Конвенцію МОП № 182 «Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці» (ратифікована у жовтні 2000 року). Приєднавшись до цієї Конвенції та інших міжнародних актів, уряд України виявив свої наміри щодо впровадження всіх необхідних заходів для боротьби з дитячою працею на національному рівні, включаючи реформу законодавства і виділення необхідних коштів.
Майже кожна десята дитина в світі потерпає від дитячої праці.
Міжнародна організація праці закликає держави — члени МОП:
- надати всім дітям доступ до безкоштовної, обов’язкової і якісної освіти, принаймні, до досягнення ними мінімального віку для прийому на роботу;
- вжити заходів щодо забезпечення послідовності та ефективності національної політики в галузі дитячої праці та освіти;
- провадити діяльність із забезпечення доступу до якісної освіти та інвестицій у підготовку вчителів.
Конвенції Міжнародна організація праці про дитячу працю:
Конвенція МОП № 138 (1973 р.) про мінімальний вік вимагає від держав-учасниць законодавчо визначити, щоб мінімальний вік для допуску на роботу був не менший віку завершення середньої школи і, в будь якому разі, не раніше 15 років.
Конвенція МОП № 182 (1999 р.) про найгірші форми дитячої праці закликає до «негайних і ефективних заходів для забезпечення заборони найгірших форм дитячої праці як питання високої важливості». Встановлені найгірші форми дитячої праці:
- всі форми рабства або роботи, такі як продаж і торгівля дітьми, прирівняні до рабства, підневільні роботи, а також насильницькі роботи або примусовий найм дітей для участі в збройних конфліктах;
- використання, продаж або торгівля дітьми для занять проституцією, виробництва порнографії або порнографічних виставах;
- використання, продаж або торгівля дітьми для незаконної діяльності;
- роботи, які за своєю природою або умовами проведення можуть зашкодити здоров’ю, безпеці або моральному стану дітей.
Рекомендація МОП № 190 дає визначення деяких факторів, які необхідно враховувати при визначенні небезпечних робіт. Небезпечні роботи включають: роботи, які припускають фізичне, психологічне або сексуальне насильство над дітьми; підземні, роботи на небезпечній висоті або в замкнутому просторі; роботи з небезпечним обладнанням, інструментом або які припускають ручну обробку або перевезення важких вантажів; роботи в нездоровому оточенні; робота в особливо важких умовах, як, наприклад, тривала робота або нічна робота або робота, де дитина безпричинно обмежена територією наймача.
Грунтуючись на даних факторах, вплив роботи на дітей може ранжуватися від відносно нешкідливих до таких, що призводять до інвалідності і навіть смерті. Деякі фізичні чи психологічні проблеми, що стали результатом роботи, не завжди очевидні і можуть не проявлятися протягом багатьох років, як наприклад у випадках отруєння важкими металами або погіршення інтелектуального чи соціального розвитку.
Важливість базової освіти є центральною темою Конвенцій МОП з дитячої праці та Конвенції ООН з прав дітей.